01 Гру НА ЧИЙ МЛИН ЛЛЄТЬСЯ БРЕХНЯ ПРО ТЕРНОПІЛЬСЬКО-БУЧАЦЬКУ ЄПАРХІЮ ПЦУ?

НА ЧИЙ МЛИН ЛЛЄТЬСЯ БРЕХНЯ ПРО ТЕРНОПІЛЬСЬКО-БУЧАЦЬКУ ЄПАРХІЮ ПЦУ?

                Протягом 2018-2021 років на сайтах в мережі Інтернет: https://patriarchia.org.ua/, https://andriyivska-tserkva.kiev.ua/, https://mefodiy.org.ua/, https://uapc.te.ua/, https://p-uapc.te.ua/ поширено велику кількість недостовірної інформації щодо діяльності Тернопільсько-Бучацької єпархії ПЦУ (до створення ПЦУ – Тернопільської єпархії УАПЦ) та її правлячих архієреїв, а також покійного Предстоятеля УАПЦ Митрополита Мефодія (Кудрякова). Автором більшості статей на вказаних сайтах є громадянка Шевчук Наталя Михайлівна, яка поширює недостовірну інформацію  від імені громадської організації «Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія», як її керівник. Вказана громадська організація заснована фізичними особами, не представляє інтереси та не входить до структури ані ліквідованої Української Автокефальної Православної Церкви, ані новоствореної Православної Церкви України. Шевчук Наталія  ніколи не працювала на жодних посадах  у  вказаних релігійних об’єднаннях, однак була знайома з  Предстоятелем УАПЦ Митрополитом Мефодієм та неодноразово була присутня до 2016 року у канцелярії Тернопільської єпархії УАПЦ, спілкувалась із священнослужителями.

                  Після упокоєння Блаженнішого Митрополита Мефодія  Шевчук Наталія вирішила доповнити надуманий імідж «довіреної особи митрополита» статусом  його «єдиної законної спадкоємиці». Зокрема,  домоглася від настоятеля Церкви Різдва Христового м.Тернополя передачі Фонду частини богослужбових речей спочилого Предстоятеля УАПЦ для проведення виставки. Свою вимогу передати речі Предстоятеля очолюваному нею Фонду Шевчук обґрунтовувала  саме правом ніби то «законного спадкоємництва», яке нібито виникло у неї на підставі заповіту Блаженіншого. В подальшому рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 25.06.2018 р. у справі 607/15112/17 було встановлено недійсність заповіту, що був посвідчений з порушеннями закону. Та і підписання такого заповіту самим Предстоятелем є вкрай сумнівним. Отримані особисті речі Митрополита Мефодія досі не повернуті  релігійній організації, яка їх надала,  або його спадкоємцям.

                Згодом Шевчук Наталія  надала для розгляду робочою групою Тернопільської міської ради у березні 2016 року заяву від  11 червня 2014 року та розпорядження від 01 лютого 2015 року, які не були зареєстровані у вихідній документації Патріархії УАПЦ. Підписи Митрополита Мефодія на вказаних документах значно відрізняються від інших оригінальних зразків підпису,вчинених ним на інших документах, які знаходяться в Управлінні Тернопільсько-Бучацької єпархії ПЦУ, що, швидше за все, свідчить про їх підроблення. Твердження щодо несправжності цих документів може бути спростоване Фондом, однак припускаємо, що їх оригінали Шевчук Наталія для демонстрації широкому загалу та  експертного дослідження надати не зможе.

                Оскільки, як зазначалось вище, не склалось із заповітом  Митрополита Мефодія (Кудрякова) на користь Шевчук Наталії, вона вирішила спробувати себе в якості «спадкоємиці за законом», тобто встановити родинні зв’язки із сім’єю Кудрякових. Спроби видались невдалими, хоча Шевчук неодноразово зверталась до судів, не жаліючи ні часу, ні коштів, ні репутації адвокатів, а насамперед – доброчесності Митрополита Мефодія… Владика Мефодій був і залишається в нашій пам’яті без сумніву авторитетною духовною собою, талановитим церковним діячем і відповідальним громадянином , однак це не є перепоною для самопроголошеної «родички», яка  веде «священну» війну за спадок майновий, плюндруючи спадок духовний.

                На жаль, Шевчук  поширює ганебну практику цькування брехнею і на наступників Митрополита Мефодія на Тернопільській кафедрі, яка тепер має честь бути в юрисдикції Православної Церкви України. Гіперактивна позиція Шевчук Наталії і її намагання втручатись в роботу Тернопільсько-Бучацької єпархії ПЦУ в якості фейкового «першого помічника Митрополита Мефодія» та «поборника» інтересів церкви, зводиться до поширення недостовірної інформації задля завдання шкоди  честі та гідності керівників ПЦУ, окремих  її  вірян, що в загальному носить характер інформаційної війни проти новоствореної української церкви з набором усіх ганебних методів її ведення – від перекручування фактів, використання фейкових документів, блюзнірського фотошопу до прямого звинувачення окремих людей у злочинах, які вони не вчиняли, та розголошення особистих даних громадян.

                З 2017 року, тобто з  часу призначення єпархіальним архієреєм Тернопільської єпархії  УАПЦ єпископа Тихона (Петранюка) на сайтах, які використовують для поширення ганебних фантазій авторства Наталії Шевчук, опублікована інформація та ряд документів, що нібито свідчать про скоєння владикою Тихоном  злочинів, матеріали кримінального провадження, розписки, які надані ним, за твердженням Шевчук, сепаратистам із незаконного злочинного угрупування  «ЛНР».   Однак, жодного разу Шевчук не змогла вказати на чинне рішення суду, яким встановлено факт скоєння будь-якого злочину  архієпископом Тихоном (Петранюком Тарасом Івановичем). Слід нагадати Наталії Шевчук про існування Конституції України та дотримання принципу презумпції невинуватості будь-якого громадянина нашої держави, включаючи публічних осіб, що  хоч і можуть зазнавати більш активної критики зі сторони суспільства, але не звинувачень у злочинах за відсутності рішення суду.

                Окремо хочу зазначити про матеріали кримінального провадження щодо владики Тихона, копії яких здобула «горе-розслідувач» Шевчук з незрозумілими повноваженнями на ведення будь-яких розслідувань. Правильним буде отримати від неї інформацію щодо джерел походження цих копій, так само як і всіляких  підроблених розписок, оприлюднених нею. Владикою Тихоном на вимогу єпархіальної ради Тернопільсько-Бучацької єпархії було надано письмову довідку судових органів України про те, що матеріали кримінального провадження щодо нього не було передано до  компетентного суду України з тимчасово окупованої території Луганської області. То звідки ці копії у Шевчук, мабуть від сепаратистів «ЛНР»? Мабуть вони ж надали їй дозвіл на розголошення матеріалів цього провадження та їх публікацію? Напевне прокурори «ЛНР» надали їй повноваження звинувачувати громадян України? А розписка Петранюка Т.І. надіслана сепаратистами ЛНР особисто їй чи хтось є автором цієї хуцпи на території України?  

                Слід задуматись, хто ж фактично співпрацює з ворогом з метою завдати  шкоди інформаційній безпеці України та прагне дестабілізувати роботу її суспільних інститутів?  Безумовно, щоб дізнатися відповіді на ці питання є необхідність звернутись щодо дій Шевчук до правоохоронних органів, оскільки шкода завдається не тільки особистим правам владики Тихона, як громадянина держави Україна, а і репутації новоствореної Православної Церкви України. Щодо того, на чий млин ллється інформаційна брехня проти ПЦУ, це не є для нас питання… Ми вже добре усвідомили відповідь на нього, засвоївши уроки історії, почасти трагічні, становлення автокефальної православної церкви України.

                Окремо хочеться звернутись до журналістів та представників ЗМІ, що можуть бути втягнуті у незаконні дії з поширення недостовірної інформації. Держава Україна гарантує свободу журналістської діяльності. Однак, за законодавством України поширення недостовірної інформації, зокрема в мережі Інтернет, веде до цивільно-правової відповідальності винної особи. Тому тим, хто має статус журналіста, і згодиться  працювати у спілці із Шевчук Наталією, коли вона буде намагатись продукувати і розповсюджувати фейки щодо ПЦУ, слід визнати свій низький професійний рівень як журналіста або ЗМІ, а також відсутність культури правової та загальносуспільної.

                                          Тетяна Кудінова, вірянка ПЦУ, юрист